пʼятниця, 28 жовтня 2016 р.
вівторок, 18 жовтня 2016 р.
неділя, 16 жовтня 2016 р.
PL2016. September.
Не встигла я повернутися в блог, як знову підвязалася на новий СП. Цього разу дуже-дуже потрібна мені штука.
Нарешті хтось сказав це вголос
Нарешті хтось сказав це вголос
середа, 12 жовтня 2016 р.
Про листівки, чай і друзів
Привіт, привіт!
Я прийшла показати листівку для близької людини. Настільки, наскільки близькою може бути людина, яку жодного разу не бачила, зате за майже рік нічних переписок-посиденьок бачиш її так, ніби знайомі сто років. В цьому і сила, і слабкість інтернету. Бо наче он - мигає конвертик з повідомленням, але ж кави разом не поп'єш)
Хоча, на все свій час, напевно...
понеділок, 10 жовтня 2016 р.
неділя, 9 жовтня 2016 р.
субота, 8 жовтня 2016 р.
Скарбничка - копілка
Ну шо ж.... Пройшло не півроку, а всього лише чотири місяці...
Декілька днів підряд ловила себе на думці, що я скучила за блогом. Але якось так виходить, що крутиш-крутиш в голові пост, що сказати, про що написати, а поки ввечері появився час, вже немає сил ні на блог, ні на пост. От зараз - я пишу, а найменший помічник на руках виступає редактором, а відключеної мишки в руках йому явно мало))))
Взагалі відношення до блогу якесь циклічне... І тут справа не тільки в інстаграмах та інших соцмережах....
Ну от захотілось-захотілось. Вирішила -сьогодні мушу! Поділюся останньою роботою, скажу блогосвіту "привіт", і надіюся, що не пропаду звідси до Нового року. Після останнього повернення до блогу я змінила дизайн, навела тут красу. А зараз хочеться писати українською. Побачу, як воно піде. Просто я й не знаюнавіть, якою мовою я думаю - особливості регіону. Але як кажуть "Хочеться - значить треба"
А остання робота - це така от мила скарбничка - копілка.
Декілька днів підряд ловила себе на думці, що я скучила за блогом. Але якось так виходить, що крутиш-крутиш в голові пост, що сказати, про що написати, а поки ввечері появився час, вже немає сил ні на блог, ні на пост. От зараз - я пишу, а найменший помічник на руках виступає редактором, а відключеної мишки в руках йому явно мало))))
Взагалі відношення до блогу якесь циклічне... І тут справа не тільки в інстаграмах та інших соцмережах....
Ну от захотілось-захотілось. Вирішила -сьогодні мушу! Поділюся останньою роботою, скажу блогосвіту "привіт", і надіюся, що не пропаду звідси до Нового року. Після останнього повернення до блогу я змінила дизайн, навела тут красу. А зараз хочеться писати українською. Побачу, як воно піде. Просто я й не знаюнавіть, якою мовою я думаю - особливості регіону. Але як кажуть "Хочеться - значить треба"
А остання робота - це така от мила скарбничка - копілка.