пʼятницю, 28 жовтня 2016 р.

Матусині скарби

Люблю ці коробулічки. Особливо їхній вміст.
От уявляю, як повиростають мої хлопці, а я збережу малесенькі носочки і навіть не буде віритися, що вони коли були такими малесенькими.


вівторок, 18 жовтня 2016 р.

PL2016. May.

Мені сьогодні снилося, що я компоную карточки на розвороті...
Це ж треба було півроку  не підходити, а потім за тиждень ті півроку зробити!
Повне занурення!

Тим не менш, сьогодні показую повністю готовий травень.


неділю, 16 жовтня 2016 р.

PL2016. September.

Не встигла я повернутися в блог, як знову підвязалася на новий СП. Цього разу дуже-дуже потрібна мені штука.
Нарешті хтось сказав це вголос

середу, 12 жовтня 2016 р.

Про листівки, чай і друзів

Привіт, привіт!
Я прийшла показати листівку для близької людини. Настільки, наскільки близькою може бути людина, яку жодного разу не бачила, зате за майже рік нічних переписок-посиденьок бачиш її так, ніби знайомі сто років. В цьому і сила, і слабкість інтернету. Бо наче он - мигає конвертик з повідомленням, але ж кави разом не поп'єш) 
Хоча, на все свій час, напевно...


понеділок, 10 жовтня 2016 р.

Блокнот

Привіт тим, хто мене тут читає. Сьогодні хочу показати блокнот.


неділю, 9 жовтня 2016 р.

Коробочка для заколок

Ну от, головне - почати заходити в блог, і я знов тут. За вікном - холодна, вітряна неділя. Діти дивляться мульти, вечеря приготована,  є вільна хвилинка  і є ж чим поділитися!

Шкатулка для дівчинки, де будуться зберігатися резиночки і заколки. Тобто цілком дівчача і ніжна штучка.


суботу, 8 жовтня 2016 р.

Скарбничка - копілка

Ну шо ж.... Пройшло не півроку, а всього лише чотири місяці...
Декілька днів підряд ловила себе на думці, що я скучила за блогом. Але якось так виходить, що крутиш-крутиш в голові пост, що сказати, про що написати, а поки ввечері появився час, вже немає сил ні на блог, ні на пост. От зараз - я пишу, а найменший помічник на руках виступає редактором, а  відключеної мишки в руках йому явно мало))))

Взагалі відношення до блогу якесь циклічне... І тут справа не тільки в інстаграмах та інших соцмережах....

Ну от захотілось-захотілось. Вирішила -сьогодні мушу! Поділюся останньою роботою, скажу блогосвіту "привіт", і надіюся, що не пропаду звідси до Нового року. Після останнього повернення до блогу я змінила дизайн, навела тут красу. А зараз хочеться писати українською. Побачу, як воно піде. Просто я й не знаюнавіть, якою мовою я думаю - особливості регіону. Але як кажуть "Хочеться - значить треба"

А остання робота - це така  от мила скарбничка - копілка.